Electric Wizard «Time to Die» (2014): історія альбому

Electric Wizard «Time to Die» (2014): історія альбому

Автор: Rockway.biz Дата: 06.11.2026 Переглядів: 4 Коментарі: 0

Electric Wizard «Time to Die»: найбрудніший і найзліший альбом королів думу

«Time to Die» є восьмим студійним альбомом британського гурту Electric Wizard, який вийшов 29 вересня 2014 року у Великій Британії і 30 вересня в США. Це найдовша студійна платівка в історії гурту, понад 65 хвилин важкого, як надгробна плита, думу, і перший за 12 років альбом з барабанщиком Марком Грінінгом, який колись грав на легендарному «Dopethrone». Сам лідер гурту Джас Оборн називав «Time to Die», можливо, найекстремальнішою роботою Electric Wizard. А історія навколо платівки вийшла не менш похмурою, ніж її звук: сварки, суд і тираж, відкликаний з магазинів. Розповідаємо, як усе було.

Electric Wizard: доум з Дорсету

Electric Wizard походять з англійського графства Дорсет. Джас Оборн заснував гурт ще в 1988 році під назвою Lord of Putrefaction, а в 1993-му перейменував його в Electric Wizard. Назву склали з двох пісень Black Sabbath, «Electric Funeral» і «The Wizard», і це найкраще пояснює, звідки росте їхній звук. Про альбом, на якому з'явилася «Electric Funeral», ми детально розповідали в статті Black Sabbath «Paranoid»: альбом, що народив хеві-метал.

Сам Оборн називає свою музику «дорсетським думом» і пояснює, що звук гурту виріс із сільської, сповненої старовини атмосфери західної Англії. Після підписання на Rise Above Records у 1995 році вийшов дебют «Electric Wizard», за ним «Come My Fanatics...» (1997), а потім «Dopethrone» (2000), який вважають шедевром гурту і одним з найважливіших альбомів стоунер-думу взагалі. AllMusic назвав його «шедевром панахиди».

У 2003 році барабанщик Марк Грінінг і басист Тім Багшоу пішли з гурту, а до Оборна приєдналася гітаристка Ліз Бакінгем, яка стала його постійною творчою партнеркою. Далі були «We Live» (2004), «Witchcult Today» (2007) і «Black Masses» (2010), а склад ритм-секції змінювався знову і знову.

Повернення Марка Грінінга

Головна новина навколо «Time to Die» полягала в тому, що за барабани повернувся Марк Грінінг. Між ним і Оборном роками тривала ворожнеча, але, за словами Джаса, вона закінчилася тієї миті, коли вони знову зіграли разом. Оборн пояснював, що гурту був потрібен саме Грінінг і що на новому матеріалі кожен учасник знову грає провідну роль, як у старі часи.

Склад на альбомі виглядає так:

  • Джас Оборн: гітара, вокал, бас;
  • Ліз Бакінгем: гітара;
  • Марк Грінінг: ударні, орган Hammond;
  • Count Orlof: бас.

Повернення, на жаль, виявилося недовгим. Оборн згодом розповідав, що Грінінг не був готовий грати на постійній основі і що «ті самі старі проблеми» повернулися. У червні 2014 року, ще до виходу альбому, Грінінг знову покинув гурт.

Запис у Toerag і новий лейбл

Альбом записали в лондонській студії Toerag, якій, за висловом гурту, знову доручили вловити «Той Самий Звук». Продюсером виступив сам Джас Оборн, а зводив запис Кріс Філдінг. Обкладинку, як і раніше, намалював Оборн.

«Time to Die» став першим альбомом після розриву з Rise Above Records. Гурт заснував власний лейбл Witchfinder Records, а дистрибуцію взяв на себе Spinefarm. Оборн тоді казав, що сподівається з часом видавати на Witchfinder і інші гурти.

Рецензенти зійшлися в тому, що звук вийшов брудніший і хаотичніший, ніж на «Witchcult Today» та «Black Masses». The Quietus писав про перевантажені лампові підсилювачі, які гарчать і плюються, і бас, висунутий наперед так, що музика перевертає ґрунт, як лопата гробокопача. Сам Оборн обіцяв, що гурт не збирається «розкисати», і називав альбом справжньою кислотною ванною ненависті.

Треклист «Time to Die»

Альбом складається з дев'яти композицій загальною тривалістю 65 хвилин 26 секунд:

  1. Incense for the Damned
  2. Time to Die
  3. I Am Nothing
  4. Destroy Those Who Love God
  5. Funeral of Your Mind
  6. We Love the Dead
  7. SadioWitch
  8. Lucifer's Slaves
  9. Saturn Dethroned

Найдовша пісня, «I Am Nothing», триває понад 11 хвилин і посередині розпадається на космічну, наповнену відлунням частину. Критики одразу порівняли цей прийом з «Weird Tales» з «Dopethrone». «Incense for the Damned» відкриває альбом ходою похоронної процесії, яка переходить у важкий грув, а «Funeral of Your Mind» гіпнотизує нескінченним, майже трансовим повтором у дусі гаражного року.

Улюбленцем The Quietus стала «Lucifer's Slaves» з потужним головним рифом, органною частиною і хаотичним фіналом, що закінчується соло з вау-педаллю. А в «SadioWitch» багато хто почув відлуння «Burn Out» з міні-альбому «Supercoven».

Сатанинська паніка 80-х як тема альбому

За концепцією «Time to Die» тісно пов'язаний з так званою «сатанинською панікою», хвилею страху перед окультизмом, яка накрила США в 80-ті. Альбом пронизують семпли з телевізійного документального випуску програми 20/20 «The Devil Worshippers», а в центрі уваги опинилася справа Рікі Кассо, підлітка з Лонг-Айленда, чия кримінальна історія 1984 року стала одним із символів тієї медійної істерії. Оборн серед джерел натхнення називав також хорор 70-х, ізоляцію, смерть і окультні ритуали.

Найкраща знахідка для уважних фанатів прихована в самому кінці. Альбом закривається тим самим семплом із попередженням поліцейського начальника, з якого колись починався «Dopethrone», тільки тепер гурт додав до нього ще одну, моторошну фінальну фразу. Так через 14 років Electric Wizard фактично замкнули коло між двома своїми найважливішими альбомами.

Коли ми вперше помітили цей зв'язок, у редакції довелося ввімкнути «Dopethrone» і «Time to Die» по черзі, щоб переконатися, що нам не здалося. Не здалося.

Скандал з тиражем

Історія «Time to Die» не закінчилася виходом альбому. Невдовзі після релізу Марк Грінінг заявив, що Оборн і Бакінгем досі не заплатили йому за роботу над платівкою, і найняв юриста. Через цей юридичний конфлікт Spinefarm був змушений відкликати альбом з великих ринків і, де це ще не сталося, з інших територій. Тож якщо у вас на полиці стоїть оригінальне видання 2014 року, вважайте його колекційною рідкістю.

Попри всі проблеми, альбом приймали дуже тепло. На Metacritic він має 83 бали зі 100, Pitchfork поставив 7,9 з 10, а NME і Drowned in Sound по 8 з 10. У британському рок-метал чарті «Time to Die» піднявся на п'яте місце, а в американському Billboard 200 на 64-те, що для музики такої ваги дуже гідно.

Electric Wizard після «Time to Die»

Наступний альбом, «Wizard Bloody Wizard», вийшов 17 листопада 2017 року. У 2021 році гурт записав сингл «L.S.D. (Lucifers Satanic Daughter)» для однойменного фільму, у 2023-му вийшла біографія гурту «Come My Fanatics: A Journey into the World of Electric Wizard» авторства Дена Франкліна, а в 2024-му концертний альбом «Black Magic Rituals & Perversions Vol. 1».

Мерч Electric Wizard на Rockway.biz

Мерч британських королів думу шукайте на сторінці Electric Wizard на Rockway.biz. Психоделічна естетика гурту з вінтажними хорор-постерами, відьмами і окультними символами виглядає на футболці так само переконливо, як звучить з колонок.

Якщо вам близький важкий і повільний звук, зазирніть на сторінки сусідів по сцені: Black Sabbath, без яких Electric Wizard не існувало б, Candlemass, Eyehategod, Pentagram і Sunn O))). А для жилетки з думовою естетикою добре підійдуть нашивки.

Часті питання

Коли вийшов альбом Electric Wizard «Time to Die»?

«Time to Die» вийшов 29 вересня 2014 року у Великій Британії і 30 вересня в США на власному лейблі гурту Witchfinder Records через Spinefarm. Це восьмий студійний альбом Electric Wizard.

Хто грає на «Time to Die»?

На альбомі грають Джас Оборн (гітара, вокал, бас), Ліз Бакінгем (гітара), Марк Грінінг (ударні, орган) і Count Orlof (бас). Це перший після «Let Us Prey» (2002) альбом з Грінінгом за барабанами.

Чому альбом «Time to Die» відкликали з продажу?

Після виходу альбому барабанщик Марк Грінінг заявив, що йому не заплатили за роботу над записом, і звернувся до юриста. Через юридичний конфлікт Spinefarm відкликав платівку з великих ринків.

Звідки назва Electric Wizard?

Назву склали з двох пісень Black Sabbath: «Electric Funeral» і «The Wizard». До 1993 року гурт називався Lord of Putrefaction.

Який найкращий альбом Electric Wizard?

Найчастіше найкращим альбомом гурту називають «Dopethrone» (2000), який вважають класикою стоунер-думу. Проте «Time to Die» критики ставлять поруч з найсильнішими роботами Electric Wizard. Усі товари гурту на сайті зручно шукати через пошук Electric Wizard.

Мерч для думерів, стоунерів і всіх, хто любить повільно і важко, завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz.

Пов'язані товари

Коментарі

Написати коментар