Nirvana «Nevermind» - альбом, що поховав гламурний метал

24 вересня 1991 року вийшов другий студійний альбом Nirvana, Nevermind, який ні лейбл, ні сам гурт не сприймали як потенційний хіт. Менш ніж за два місяці платівка перетворила тріо з Сієтла на культурний феномен, буквально за лічені тижні витіснивши гламурний хард-рок із перших рядків чартів і відкривши масовій аудиторії ціле покоління альтернативного року.

Історія створення альбому

На початку 1990 року Nirvana планували другий альбом для свого тодішнього лейблу Sub Pop під робочою назвою Sheep. За порадою співзасновника лейблу Брюса Павітта гурт обрав продюсером Батча Віґа, чия робота з гуртом Killdozer сподобалася музикантам. Основний запис відбувся у травні 1991-го в студії Sound City у Ван-Найсі, Каліфорнія, а зведення завершили на початку червня. Це був перший альбом Nirvana з ударником Дейвом Гролом, який приєднався до гурту восени 1990-го і одразу додав звучанню значно більшої напористості й точності.

Курт Кобейн згодом жартома описував звучання платівки як «The Knack і Bay City Rollers, яких ґвалтують Black Flag і Black Sabbath», маючи на увазі поєднання липких поп-мелодій із панк-агресією. Сам продюсер Віґ пізніше згадував, що гурт прийшов у студію напрочуд зіграним і зосередженим, а Кобейн привіз купу «дуже хукових» пісень, хоча ніхто тоді й уявити не міг, що альбом стане культурним вибухом такого масштабу.

Лейбл DGC Records, який щойно підписав Nirvana, спершу розраховував на скромні продажі в межах 250 тисяч копій, орієнтуючись на успіх подібних альтернативних гуртів того часу. Компанія навіть не поспішала друкувати додаткові наклади платівки восени 1991-го, тож коли попит на альбом раптово вибухнув після ефірів «Smells Like Teen Spirit» на MTV, у деяких магазинах США платівка просто фізично закінчилася на полицях за кілька тижнів до Різдва.

Розвиток і еволюція звучання

Nevermind поєднав грандж-важкість із класичною структурою куплет-приспів, запозиченою радше в поп-музики, ніж у панку. Продюсерська робота Віґа зробила звучання гурту значно чистішим і радіоформатнішим, ніж на дебютному Bleach, що згодом викликало неоднозначну реакцію самого Кобейна: він публічно нарікав на «прилизаність» продюсування, хоча визнавав, що деякі композиції альбому все одно доводили його до сліз під час прослуховування.

Дискографія альбому

Альбом відкривається піснею «Smells Like Teen Spirit», яка розійшлася накладом понад 13 мільйонів копій по всьому світу і досі лишається символом моменту, коли грандж остаточно увійшов у мейнстрім. Далі йдуть «In Bloom», «Come as You Are», яка стала другим синглом, енергійна «Breed», «Lithium» і «Polly», написана від імені жертви викрадення. Платівка закривається тихою «Something in the Way», а після кількох хвилин тиші ховається агресивна, майже нойзова «Endless, Nameless», яку офіційно навіть не вказали в оригінальному треклисті.

Обкладинку альбому Кобейн придумав під враженням від телепрограми про пологи у воді: ідея немовляти, яке пливе за доларовою банкнотою на гачку, стала їдким коментарем про залежність суспільства від грошей ще до того, як людина взагалі здатна це усвідомити. Фотографію зробив фотограф Кірк Веддл, і саме це зображення сьогодні впізнає, напевно, будь-хто, хто хоч раз тримав в руках платівку 90-х.

Учасники гурту

Nevermind записав класичний склад Nirvana: Курт Кобейн на вокалі й гітарі, Кріст Новоселіч на басу і Дейв Грол на ударних. Це був перший реліз гурту з Гролом, який до того грав у хардкор-гурті Scream, і саме його техніка суттєво підняла ритмічну потужність запису порівняно з попередніми складами гурту.

Вплив на музичну культуру

Nevermind дебютував на 144-й позиції Billboard 200, але завдяки несподіваному успіху «Smells Like Teen Spirit» вже до січня 1992-го очолив чарт, посунувши з першого місця Dangerous Майкла Джексона. Альбом отримав діамантовий статус RIAA за понад 10 мільйонів проданих копій у США і розійшовся тиражем понад 30 мільйонів по всьому світу. У 2004 році Бібліотека Конгресу США включила Nevermind до Національного реєстру звукозаписів як культурно й історично значущий твір, а Rolling Stone регулярно ставить альбом у топ-20 своїх списків найкращих релізів усіх часів.

Комерційний успіх Nevermind прийнято вважати моментом, коли грандж і альтернативний рок остаточно витіснили гламурний хард-рок і поп-метал вісімдесятих із верхніх рядків чартів і ротації MTV. Гурти, що ще напередодні орієнтувалися на естетику лакового волосся та стадіонних балад, за лічені місяці опинилися на других ролях, тоді як лейбли по всій Америці кинулися підписувати виконавців із сієтлської сцени в пошуках наступної Nirvana. Видання The Village Voice за підсумками щорічного опитування критиків Pazz & Jop визнало Nevermind найкращим альбомом 1991 року, попри те що саме журнал Rolling Stone у своїй першій рецензії дав платівці лише чотири зірки з п'яти, недооцінивши її майбутній статус.

Мерч Nirvana на Rockway.biz

На Rockway.biz асортимент Nirvana включає й позиції, присвячені саме цьому альбому.

Весь актуальний асортимент Nirvana зібраний на бренд-сторінці гурту, туди варто заглядати регулярно, бо позиції оновлюються.

Цікаві факти та часті питання

Кілька деталей, які рідко потрапляють у стандартні огляди альбому. Робоча назва платівки Sheep була внутрішнім жартом Кобейна над тими, кого він вважав типовою аудиторією майбутнього релізу, але вже під кінець сесій він сам утомився від цієї назви і запропонував Новоселічу назву Nevermind. А прихований трек «Endless, Nameless» потрапив на платівку майже випадково: цю імпровізовану, шумну композицію записали під час однієї з сесій, і лише на деяких перших тиражах CD вона виявилася технічним недоглядом, який згодом став частиною легенди альбому.

Чому альбом назвали Nevermind?

Робоча назва Sheep була жартом Кобейна над очікуваною аудиторією платівки, але зрештою він запропонував басисту Крісту Новоселічу назву Nevermind, яка й лишилася фінальною.

Хто продюсував Nevermind?

Продюсером став Батч Віґ, якого гурту порадив співзасновник лейблу Sub Pop Брюс Павітт після того, як музикантам сподобалася його робота з гуртом Killdozer.

Чим Nevermind відрізняється від дебютного альбому Nirvana Bleach?

Bleach звучав грубіше й ближче до панк-коренів гурту, тоді як Nevermind завдяки продюсуванню Батча Віґа отримав чистіше, радіоформатне звучання з чіткою поп-структурою куплет-приспів, що й дозволило альбому вийти далеко за межі андеграундної аудиторії.

Де купити мерч Nirvana в Україні?

Асортимент одягу, аксесуарів і сувенірів гурту можна знайти на Rockway.biz за пошуковим запитом Nirvana, включно з ліцензованими та авторськими принтами.

Мерч Nirvana «Nevermind» завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz.