Rage Against the Machine «Rage Against the Machine»: дебют, який зробив протест голоснішим за гітари

Одноіменний дебютний альбом Rage Against the Machine вийшов 3 листопада 1992 року на Epic Records, і 3 листопада 2026 року йому виповнюється 34 роки. Платівка, в якій четверо музикантів з Лос-Анджелеса змішали хардкор, метал і хіп-хоп з відверто політичними текстами, стала тричі платиновою в США, подарувала світові «Killing in the Name» і проклала дорогу всьому ню-металу 90-х. При цьому самі учасники, за словами Тома Морелло, взагалі не розраховували на контракт чи тур. Розповідаємо, як записували альбом, чому на обкладинці палає монах і як пісня 1992 року через 17 років обійшла «X Factor» у британському чарті.

Як з'явився Rage Against the Machine

Rage Against the Machine утворилися в Лос-Анджелесі в 1991 році. Гітарист Том Морелло, випускник Гарварду, щойно втратив свій попередній гурт Lock Up, і барабанщик Джон Нокс порадив йому пограти з басистом Тімом Коммерфордом та вокалістом Заком де ла Рочею. Морелло привів у компанію барабанщика Бреда Вілка, і класичний склад зібрався:

• Зак де ла Роча: вокал;
• Том Морелло: гітара;
• Тім Коммерфорд: бас;
• Бред Вілк: ударні.

Морелло пізніше згадував, що їхні шанси на успіх виглядали мізерними: міжрасовий гурт, який змішує панк, метал і хіп-хоп і співає лівацькі політичні тексти, не виглядав комерційним проєктом. Тому очікування були дуже скромними.

Проте вже за кілька місяців у гурту з'явилося демо, на якому були ранні версії семи з десяти майбутніх пісень альбому. Касета вийшла приблизно за 11 місяців до дебюту і допомогла RATM отримати контракт з Epic.

Запис альбому в Sound City

Альбом записали у квітні-травні 1992 року в легендарній студії Sound City у Ван-Найсі, Каліфорнія, з продюсером Гартом Річардсоном. Саме в цих стінах народжувався «Nevermind» Nirvana, тож студія знала толк у альбомах, що змінюють епоху.

Річардсон згадував, що коли вперше почув «Killing in the Name», був по-справжньому шокований і одразу зрозумів, що це гімн. Сама пісня народилася випадково: Морелло давав урок гри на гітарі і показував учню стрій drop D. Посеред уроку він придумав риф, зупинився, щоб записати його, а наступного дня гурт уже розвинув його в повноцінну пісню.

У буклеті альбому гурт розмістив коротку, але принципову примітку: на записі не використовували жодних семплів, клавішних чи синтезаторів. Для хіп-хоп-орієнтованого звучання це було важливо. Скрегіт, сирени, «скретчі» та космічні звуки, які слухач приймає за роботу діджея, Морелло видобував з гітари: перемикачем звукознімачів, педалями ефектів і власними прийомами. Сам він пояснював, що його тон багато в чому тримається на синглових звукознімачах, а серед впливів називав Led Zeppelin, Black Sabbath і Deep Purple.

Про альбом, з якого колись почався весь важкий рок, ми розповідали в статті Black Sabbath «Paranoid»: альбом, що народив хеві-метал.

Обкладинка: монах, що палає

На обкладинці дебюту Rage Against the Machine розміщена фотографія самоспалення в'єтнамського буддійського монаха Тхить Куанг Дика в червні 1963 року. Він підпалив себе на вулиці Сайгона на знак протесту проти переслідування буддистів урядом Південного В'єтнаму, і цей знімок облетів увесь світ.

Морелло пояснював вибір просто: фото передавало ту цілісність і силу, які гурт хотів вкласти у свої пісні. Деякі журналісти порівнювали обкладинку з дебютом Led Zeppelin, де теж зображена катастрофа, палаючий дирижабль «Гінденбург». Але якщо в Zeppelin це був естетичний образ, то в RATM пряме політичне висловлювання.

Цікавий збіг: альбом вийшов того самого дня, що й президентські вибори у США 1992 року. Для гурту, чиї тексти були присвячені владі, расизму і поліцейському свавіллю, кращої дати важко уявити.

Треклист і головні пісні

Альбом триває майже 53 хвилини і складається з десяти пісень:

1. Bombtrack
2. Killing in the Name
3. Take the Power Back
4. Settle for Nothing
5. Bullet in the Head
6. Know Your Enemy
7. Wake Up
8. Fistful of Steel
9. Township Rebellion
10. Freedom

«Bombtrack» відкриває альбом басовою партією Тіма Коммерфорда, і вже з перших секунд зрозуміло, що бас тут не прихована підкладка, а повноцінний учасник розмови.

«Killing in the Name» є протестом проти поліцейської жорстокості, натхненним побиттям Родні Кінга та заворушеннями в Лос-Анджелесі 1992 року. Приспів пісні проводить пряму паралель між поліцією Лос-Анджелеса і Ку-клукс-кланом, а фінальна фраза, в якій лайливе слово повторюється знову і знову, стала одним з найвідоміших моментів в історії року.

«Know Your Enemy» записана з гостями: бридж заспівав Мейнард Джеймс Кінан з Tool, а Стівен Перкінс з Jane's Addiction додав перкусію. Спершу цю партію пропонували Перрі Фарреллу, але він був зайнятий, і місце дісталося Кінану, якого, до речі, колись розглядали на роль вокаліста самих RATM.

«Wake Up» через сім років отримала друге життя, прозвучавши у фінальних титрах «Матриці». «Freedom» вийшла синглом з кліпом про справу Леонарда Пелтьє: американський лейбл запропонував саме її, бо гурт відмовився цензурувати текст «Killing in the Name» для американського радіо. А «Township Rebellion» часто називають найнедооціненішою піснею альбому.

«Killing in the Name» і британське Різдво 2009 року

Історія «Killing in the Name» не закінчилася в 1992 році, і найкумедніше трапилося у Великій Британії. Ще 21 лютого 1993 року діджей BBC Radio 1 Бруно Брукс випадково поставив в ефір нецензурну версію пісні, і станція отримала 138 скарг.

Але справжня легенда з'явилася в грудні 2009-го. Подружжя Джон і Трейсі Мортер запустили у Facebook кампанію, щоб зробити «Killing in the Name» різдвяним номером один у британському чарті на противагу переможцю шоу «X Factor», яке роками забирало цей титул. Саймон Ковелл назвав кампанію цинічною і тим лише підлив масла у вогонь, а Морелло охарактеризував можливу перемогу як чудову дозу анархії.

Результат: пісня 17-річної давнини стала різдвяним номером один, продавши понад 500 тисяч копій за тиждень. Це був перший в історії різдвяний хіт, який продавався лише в цифрі, а сама пісня потрапила до Книги рекордів Гіннесса як цифровий трек, що найшвидше продавався у Великій Британії. Кампанія зібрала понад 160 тисяч фунтів для благодійної організації Shelter, що допомагає безхатченкам, а 6 червня 2010 року RATM подякували фанатам безкоштовним концертом у лондонському Фінсбері-парку перед приблизно 40 тисячами людей.

У нашому офісі цю історію досі розповідають новачкам як доказ того, що рок здатен перемогти навіть найбільшу поп-машину. А у 2021 році британці офіційно визнали «Killing in the Name» своїм улюбленим різдвяним номером один усіх часів.

Вплив альбому на ню-метал і важку музику

Дебют Rage Against the Machine посів перше місце в чарті Billboard Heatseekers і 45-те в Billboard 200, а згодом отримав потрійну платину від RIAA. Rolling Stone поставив його на 24-те місце серед 100 найкращих метал-альбомів усіх часів і на 221-ше у списку 500 найкращих альбомів 2020 року.

Але важливіше за цифри інше. До RATM поєднання репу і металу вже пробували Faith No More, а також Anthrax разом з Public Enemy, проте саме Rage першими повністю віддалися реп-металу як основі свого звучання. Без цього альбому важко уявити наступну хвилю: Korn, Limp Bizkit, Linkin Park, Deftones та десятки інших гуртів так чи інакше виросли на тому, що зробили RATM у 1992-му. Про те, як Korn за два роки по тому запустили власну революцію, читайте в статті Korn «Korn» (1994): історія дебютного альбому, з якого почався nu metal.

Того ж 1992 року вийшов ще один альбом, що визначив звук десятиліття, але з протилежного боку спектра: темний і депресивний гранж. Про нього наш матеріал Alice in Chains «Dirt»: темний бік гранжу.

Що було з Rage Against the Machine далі

Після дебюту гурт випустив ще два студійні альбоми, «Evil Empire» (1996) і «The Battle of Los Angeles» (1999), а також альбом каверів «Renegades» (2000). У жовтні 2000 року де ла Роча пішов, заявивши, що процес ухвалення рішень у гурті повністю зламався.

Морелло, Коммерфорд і Вілк разом із Крісом Корнеллом з Soundgarden створили Audioslave, який існував до 2007 року. Того ж року RATM возз'єдналися, щоб очолити фестиваль Coachella, і гастролювали до 2011-го. Останнє повернення стартувало в 2019 році з туром Public Service Announcement, який спершу переніс ковід, а в 2022-му обірвала травма де ла Рочі, що порвав ахіллове сухожилля.

3 листопада 2023 року, рівно в 31-шу річницю дебюту, Rage Against the Machine увійшли до Зали слави рок-н-ролу. З учасників на церемонію прийшов лише Морелло. А на початку 2024 року Бред Вілк підтвердив, що гурт розпався втретє і більше не гастролюватиме.

Часті питання

Коли вийшов дебютний альбом Rage Against the Machine?

Одноіменний дебютний альбом Rage Against the Machine вийшов 3 листопада 1992 року на Epic Records, того самого дня, що й президентські вибори в США. Записували його у квітні-травні 1992 року в студії Sound City з продюсером Гартом Річардсоном.

Хто зображений на обкладинці альбому Rage Against the Machine?

На обкладинці зображено самоспалення в'єтнамського буддійського монаха Тхить Куанг Дика в червні 1963 року. Він вчинив це на знак протесту проти переслідування буддистів урядом Південного В'єтнаму.

Про що пісня «Killing in the Name»?

«Killing in the Name» є протестом проти поліцейської жорстокості та расизму, натхненним побиттям Родні Кінга і заворушеннями в Лос-Анджелесі 1992 року. Риф Том Морелло придумав, коли показував учню стрій drop D.

Чи є на альбомі клавішні або семпли?

Ні. У буклеті альбому прямо зазначено, що на записі немає семплів, клавішних і синтезаторів. Усі незвичні звуки, схожі на скретчі чи електроніку, Том Морелло видобував з гітари.

Чи існує Rage Against the Machine зараз?

Ні. У січні 2024 року барабанщик Бред Вілк підтвердив, що гурт розпався втретє і більше не гастролюватиме. Останній тур обірвався у 2022 році через травму Зака де ла Рочі. Усі товари з символікою гурту на сайті зручно знайти через пошук Rage Against the Machine.

Мерч для тих, хто любить важку музику з голосом протесту, завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz.