Carcass «Heartwork» - альбом, з якого почався мелодійний дез-метал

«Heartwork» є четвертим студійним альбомом ліверпульського гурту Carcass, що вийшов у Європі 18 жовтня 1993 року на Earache Records. За якихось п'ять років до того ці хлопці писали пісні, назви яких доводилося розшифровувати з медичним довідником, а тут раптом видали платівку з хуками, приспівами й гітарними соло, які хочеться наспівувати в маршрутці. Частина старих фанатів образилася. Решта світу отримала еталон жанру, який згодом назвуть мелодійним дез-металом. Розповідаємо, як записували «Heartwork», звідки взялася обкладинка зі скульптурою Гігера, чим альбом вплинув на сцену і що з Carcass відбувається зараз.

Хто такі Carcass і як вони дійшли до «Heartwork»

Carcass з'явилися в Ліверпулі 1985 року, і на початку це був зовсім не той гурт, який записав «Heartwork». Гітарист Білл Стір і барабанщик Кен Оуен ще школярами грали разом, потім Стір пристав до D-beat-команди Disattack, куди згодом прийшов басист Джефф Вокер. Паралельно Стір встиг пограти в Napalm Death і записати другу сторону їхнього дебюту «Scum», а Вокер намалював для цієї платівки обкладинку. Коли Disattack змінили курс, змінилася й назва: так з'явилися Carcass.

Дебют «Reek of Putrefaction» (1988) записали за чотири дні, і самі музиканти звук ненавиділи. Зате платівку полюбив ді-джей BBC Radio 1 Джон Піл і покликав гурт на свою сесію. Далі були «Symphonies of Sickness» (1989) з продюсером Коліном Річардсоном, прихід шведського гітариста Майкла Еймотта і «Necroticism – Descanting the Insalubrious» (1991), де вже з'явилися складні структури та гітарні соло. Тексти тоді складалися з патологоанатомічних термінів, а вокал ділили між собою троє учасників. До 1993-го від того гор-гріндового хаосу залишилося небагато.

Як записували «Heartwork»: Parr Street, травень-червень 1993

Альбом записали в студії Parr Street у Ліверпулі з 18 травня по 21 червня 1993 року, продюсером знову став Колін Річардсон. Перші рифи Стір і Еймотт почали складати ще в турі на підтримку «Necroticism», а в лютому 1993-го гурт зайшов у найменшу кімнату тієї ж студії й записав демо всього альбому. Ще одна сміливість: навесні того ж року Carcass поїхали європейським туром разом із Death та Cannibal Corpse і грали там новий матеріал повністю, хоча Вокер був проти. Про те, якою була сцена тоді, добре видно з нашої статті про альбом Death «The Sound of Perseverance» та шлях Чака Шульдінера.

Цікаво, що Річардсона ледь не звільнили ще до початку сесій. Музикантам здалося, що він береться за все підряд і забагато працює з іншими гуртами, тож вони навіть збиралися прийти в студію і сказати йому, що «Heartwork» він не робитиме. Розмова закінчилася тим, що Річардсон залишився, і саме його чистий, трохи холодний звук зробив з альбому те, чим він є. Він записав екстремальний метал так, як тоді записували класичний рок: розбірливо, з повітрям між інструментами і без звичної для андеграунду каші. Пізніше той самий підхід Річардсон приніс у роботу з Machine Head, Fear Factory, Slipknot і Trivium, але обкатав його вперше на ліверпульських «патологоанатомах».

Сесії почалися в Studio Two, бо там була найкраща кімната для барабанів. Демо, записане в лютому, мало той самий набір із десяти пісень, лише в трохи іншому порядку. Вокер згодом зізнавався, що ранні версії звучали сирішими й, на його смак, навіть кращими. Ці демо офіційно вийшли лише 2008 року як бонус до перевидання, тож порівняти можна самостійно.

Дві деталі, без яких ця історія неповна. Еймотт загубив паспорт в Ізраїлі й не встиг повернутися до Англії вчасно, тому всі ритм-партії гітари на платівці зіграв Стір. А Вокер уперше в історії гурту записав увесь вокал сам: Стір, який раніше гарчав низьким голосом, вирішив зосередитися тільки на гітарі.

Звучання «Heartwork»: що змінилося порівняно з ранніми Carcass

Головна зміна на «Heartwork» полягає в мелодії: ріфи стали коротшими й чіпкішими, а пісні отримали майже класичну структуру «куплет-приспів-куплет». Вокер згадував, що вони свідомо писали компактніші треки, які менше блукають. При цьому технічності гурт не втратив, і «Arbeit macht Fleisch» це наочно доводить.

Слухаєш платівку зараз і чуєш, скільки в ній класичного хеві-металу. Гармонійні соло Стіра й Еймотта ростуть з Нової хвилі британського хеві-металу, швидкі треш-пасажі нагадують про найкращі роки американців (якщо любиш, як звучить технічний треш, глянь нашу історію альбому Megadeth «Rust in Peace»). А під цим усім лежить усе той же жорсткий дез-метал з настроєними вниз гітарами.

Тексти теж подорослішали. Замість словника судмедексперта Вокер пише абстрактні, часто соціальні рядки про лицемірство, владу та людську байдужість. Медична образність нікуди не зникла, просто вона перестала бути самоціллю. Звідси й гра слів у назвах: «Arbeit macht Fleisch» перекручує нацистське гасло так, що праця робить з людини не «вільну людину», а м'ясо.

Обкладинка Гігера і що означає назва «Heartwork»

На обкладинці «Heartwork» зображена скульптура швейцарського художника Ганса Рудольфа Гігера «Life Support 1993», тобто це фото скульптури, а не малюнок. Сам Гігер зробив її як оновлену версію своєї роботи кінця 1960-х. Ті самі біомеханічні форми, за які його знають по «Чужому», тут складаються в щось схоже на металеве серце в рамі.

Назва альбому побудована на грі слів: heart (серце) та artwork (твір мистецтва, оформлення). Для гурту, який усе життя писав про органи й анатомію, вийшло дотепно: «серцевий твір» і водночас робота хірурга. У кліпі на заголовний трек цю скульптуру відтворили «наживо», з людиною всередині конструкції. Якщо хочеш цю обкладинку на стіні, у нас є плакат Carcass «Heartwork».

Трек-лист «Heartwork» і пісні, які варто знати

Альбом складається з 10 треків загальною тривалістю 41:55. Усі тексти написав Джефф Вокер, музику Білл Стір та Майкл Еймотт.

1. Buried Dreams (3:58)
2. Carnal Forge (3:54)
3. No Love Lost (3:22)
4. Heartwork (4:33)
5. Embodiment (5:36)
6. This Mortal Coil (3:49)
7. Arbeit macht Fleisch (4:21)
8. Blind Bleeding the Blind (4:57)
9. Doctrinal Expletives (3:39)
10. Death Certificate (3:38)

«Buried Dreams» відкриває платівку середнім темпом і впевненим грувом, що для дез-металу 1993 року було майже нахабством: критики згодом називали її одним з найсильніших стартових треків в історії жанру. «No Love Lost» вийшла синглом і найпростіше пояснює, що таке «мелодійний Carcass». Заголовна «Heartwork» розганяється швидким вступом і переходить у гармонію гітар, яку впізнаєш з перших тактів. «Death Certificate» Еймотта закриває все одним з найкращих соло на альбомі.

Синглами виходили «Buried Dreams», «Heartwork», «No Love Lost» та «Embodiment». Окремо у січні 1994-го з'явився «The Heartwork EP» із заголовним треком і двома неальбомними піснями «This Is Your Life» та «Rot 'n' Roll». Вся дискографія гурту, від «Reek of Putrefaction» до «Torn Arteries», жива і в нашому каталозі мерчу: на сторінці Carcass на Rockway.biz є речі з обкладинками різних епох.

Вплив «Heartwork» на мелодійний дез-метал

«Heartwork» вважають однією з платівок-засновниць мелодійного дез-металу, хоча сам жанр зазвичай пов'язують з Гетеборгом і шведами. Carcass прийшли до мелодії своїм шляхом і майже одночасно, тому їх часто записують у ранні адепти гетеборзького звучання, попри ліверпульську прописку. Metal Hammer називав альбом моментом, коли мелодійний дез-метал склався в цілісну ідею.

Визнання накопичувалося роками. У 2003-му Ієн Крісті включив «Heartwork» до 25 найкращих хеві-метал-альбомів у книзі «Sound of the Beast». У травні 2013-го платівка стала сотою в Залі слави журналу Decibel (і другою від Carcass після «Necroticism»). У 2017-му Rolling Stone поставив її на 51 місце у списку 100 найкращих метал-альбомів усіх часів. Покійний Чак Шульдінер окремо хвалив гітарну роботу Стіра на цьому записі, а шведи Carnal Forge взагалі назвали свій гурт на честь другого треку.

Сліди «Heartwork» добре чути в Arch Enemy, Arsis і The Black Dahlia Murder: покійний Тревор Стрнад не раз казав, що його вокальна манера виросла з Carcass. Своїм впливом гурт називали також Killswitch Engage, Whitechapel, All Shall Perish і Bring Me The Horizon.

Останні два імені ведуть уже в інший жанр. Як ланцюжок від британського дез-металу дійшов до сучасних брейкдаунів, ми розбирали в статті про історію деткору.

Після «Heartwork»: Columbia, розпад і Carcass сьогодні

У США альбом вийшов 11 січня 1994 року на Columbia Records, і «Heartwork» досі залишається єдиним релізом Carcass на мейджор-лейблі. Продано щонайменше 81 тисячу копій, кліп крутили в MTV Headbangers Ball, і гурт підписав світовий контракт з Columbia. Лейбл розраховував на комерційний успіх настільки серйозно, що пропонував Вокеру повчитися співати. Еймотт пішов одразу після запису альбому, заснував Spiritual Beggars, а згодом і Arch Enemy, де мелодійний дез-метал став головною формулою.

Наступний альбом «Swansong» записали з тим самим Річардсоном на початку 1995-го в студії Rockfield в Уельсі, на аванс у 200 тисяч доларів. До кінця 1994-го у гурту було готово 17 пісень, на платівку потрапили 12. Ще під час запису Columbia почала відступати, заявляючи, що матеріал не готовий, і пропонувала віддати мікс Террі Дейту. Музиканти поради проігнорували, реліз затягнувся до червня 1996-го, гурт повернувся на Earache і розпався ще до виходу альбому. Назва «Swansong» («лебедина пісня») виявилася пророчою.

Учасники розійшлися дуже різними дорогами. Стір заснував Firebird і грав там блюз-рок у дусі Еріка Клептона, зовсім далекий від дез-металу. Оуен, Вокер і гітарист Карло Регадас зібрали Blackstar. У 1999-му Кен Оуен переніс важкий крововилив у мозок, тому коли Carcass повернулися (перший концерт возз'єднання відбувся 6 червня 2008 року на Sweden Rock Festival), за барабанами його вже не було. Того ж листопада на Danish Metal Awards у Копенгагені Оуен вийшов на сцену і зіграв коротке соло, показавши, як далеко просунулося одужання.

Сучасні Carcass випустили «Surgical Steel» (2013), який багато хто вважає справжнім наступником «Heartwork» і який потрапив до топ-50 американського Billboard 200, а Оуен записав для нього бек-вокал. Далі був «Torn Arteries» (17 вересня 2021), названий на честь демо-касети, яку Оуен записав ще підлітком. Нині в складі Стір, Вокер, барабанщик Деніел Вайлдінг та гітарист Джеймс Блекфорд. На 2026 рік гурт був заявлений на американських фестивалях Welcome to Rockville та Sonic Temple. Про восьмий альбом, наскільки відомо, конкретики поки немає: ще навесні 2024-го Стір казав, що нового матеріалу гурт не пише. Платівку «Torn Arteries» можна носити на рукаві у вигляді тканої нашивки.

Мерч Carcass «Heartwork» на Rockway.biz

На Rockway.biz є мерч з обкладинкою «Heartwork», а не тільки з логотипом гурту. Перше, на що варто глянути, це футболка Carcass «Heartwork»: Gildan зі 100% бавовни щільністю 160 г/м², принт нанесений шовкотрафаретом пластизольними фарбами EU, розміри від S до 4XL.

Скульптуру Гігера можна й пришити на косуху чи жилетку. Для спини є велика катана нашивка «Heartwork», для рукава чи кишені менша ткана версія.

З іншого асортименту Carcass у нас є піни й значки, шапка-біні з вишитим логотипом, бейсболка, бандана, махровий напульсник, стікерпак, набір медіаторів «Reek of Putrefaction» і текстильний прапор з обкладинкою «Necroticism». Наявність по окремих позиціях міняється, тож краще перевірити на сторінці гурту перед замовленням. Якщо тільки збираєш баттл-вест, радимо заодно пройтися по всьому розділу наспинних нашивок.

Чому саме ми? Rockway.biz є найбільшим рок-магазином в Україні: понад 10 000 товарів і мерч 500 гуртів. Середня оцінка магазину 4,9 з 5 при більш ніж 2300 відгуках, доставка по Україні займає 2-3 дні, відправляємо і за кордон, на товар діє гарантія 14 днів. Ми самі роками носимо ці футболки, тому й друкуємо так, щоб принт не тріскався після першого прання. Чому шовкотрафарет тримається довше за DTF чи термотрансфер, детально пояснили в статті про шовкотрафаретний друк.

Цікаві факти та часті питання про «Heartwork»

Кілька деталей, які рідко згадують: «Heartwork» до 2021 року був єдиним альбомом Carcass, записаним тим самим складом, що й попередній. У перевиданні 2008 року на Earache окремим диском вийшло все лютневе демо 1993-го, а сам Стір у документальному фільмі «The Pathologist's Report» назвав «Heartwork» своїм улюбленим альбомом гурту. У нас в офісі його досі вмикають, коли понеділок треба трохи розворушити, і «Buried Dreams» з цим справляється краще за каву.

Коли вийшов альбом Carcass «Heartwork»?

У Великій Британії та Європі «Heartwork» вийшов 18 жовтня 1993 року на Earache Records. У США його видала Columbia Records 11 січня 1994 року. Записували альбом з 18 травня по 21 червня 1993 року в студії Parr Street у Ліверпулі.

Хто грав на «Heartwork»?

На альбомі грали Джефф Вокер (бас, вокал), Білл Стір (гітара, всі ритм-партії), Майкл Еймотт (гітара) та Кен Оуен (барабани). Продюсером був Колін Річардсон. Еймотт покинув гурт одразу після запису.

Хто автор обкладинки «Heartwork»?

Обкладинка є фотографією скульптури «Life Support 1993» швейцарського художника Г. Р. Гігера, автора дизайну істот з «Чужого». Це оновлена версія скульптури, яку Гігер створив наприкінці 1960-х.

Чи можна вважати «Heartwork» мелодійним дез-металом?

Так, «Heartwork» вважають одним з альбомів-засновників мелодійного дез-металу. Він поєднує жорсткість дез-металу з чіткими мелодіями, гармонійними соло й структурою «куплет-приспів». Metal Hammer називав його визначальною заявою жанру.

Де купити мерч Carcass «Heartwork» в Україні?

Футболку, наспинну й ткану нашивки та плакат з обкладинкою «Heartwork» можна замовити на Rockway.biz з доставкою по Україні за 2–3 дні. Весь асортимент гурту зібраний на сторінці мерчу Carcass.

Мерч для шанувальників Death Metal завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz