Ієн Гілл завершує кар'єру: Judas Priest прощаються зі своїм легендарним басистом

9 жовтня 2026 року Judas Priest повідомили новину, до якої фанати, мабуть, внутрішньо готувалися, але все одно не були готові. Ієн Гілл, басист гурту і найстаріший за стажем учасник, завершує кар'єру з негайним ефектом. Людина, яка 57 років тримала басову лінію Judas Priest, ще до приходу Роба Галфорда і Гленна Тіптона, і зіграла на всіх дев'ятнадцяти студійних альбомах гурту, більше не виходитиме на сцену. Його місце займе Девід Рімер, басист Uriah Heep. У нашій редакції цю новину сприйняли так, як сприймають прощання з кимось близьким: з сумом і вдячністю за все, що він зробив для металу.

Чому Ієн Гілл іде з Judas Priest

Причиною стало здоров'я. У своїй заяві Гілл чесно пояснив, що завжди планував грати, доки це не почне позначатися на виступах, і цей момент настав. У нього прогресує артрит: у запущеній формі в лівому плечі та правій руці, а також у правому плечі й обох колінах. Останні роки він тримався на знеболювальних, гелях і уколах кортизону.

Останньою краплею стала травма в Брюсселі. Просто перед виходом на біс Гілл порвав сухожилля в лівому плечі і не міг підняти руку настільки, щоб дотягнутися до грифа. Через два дні, 21 вересня, на концерті в лондонському Eventim Apollo вперше за всю історію Judas Priest гурт вийшов на сцену без нього. Лікарі вважають, що операції, можливо, вдасться уникнути, але гарантувати, що плече знову витримає повне шоу, не може ніхто.

Найзворушливіша частина його заяви стосується не музики. Гілл написав, що хоче провести решту років з родиною, якою, за його словами, нехтував 57 років, і подякував фанатам за життя, яке вони йому подарували. Сам гурт назвав його «хребтом» Judas Priest і побажав щасливої пенсії. Важко придумати точніше слово.

57 років у Judas Priest: тихий фундамент британського металу

Ієн Гілл народився 20 січня 1952 року у Вест-Бромвічі, неподалік від Бірмінгема. Батько був джазовим басистом і навчив сина грати на контрабасі, але помер, коли Ієну було п'ятнадцять. У 1970 році Гілл разом зі шкільним другом, гітаристом K.K. Даунінгом, приєднався до Judas Priest, гурту, який роком раніше заснували в Бірмінгемі вокаліст Ел Аткінс і басист Брайан Стапенгілл.

Далі була історія, яку знає кожен металіст. «British Steel» (1980), «Screaming for Vengeance» (1982), «Defenders of the Faith» (1984), «Painkiller» (1990): Judas Priest визначили, як звучить і виглядає хеві-метал, від подвійних гітарних атак до шкіри й заклепок. Гілл весь цей час стояв трохи осторонь, ніколи не намагаючись перетягнути увагу на себе. Його бас не співав соло й не ліз уперед, а тримав усю конструкцію так надійно, що Галфорд міг брати найвищі ноти, а гітаристи битися в дуелях, знаючи, що фундамент не зрушить.

Він бачив усе: прихід і відхід вокалістів, період з Тімом «Ріппером» Оуенсом, повернення Галфорда, відставку K.K. Даунінга і хворобу Тіптона на Паркінсона. Разом з Тіптоном він залишився єдиним, хто записав кожен студійний альбом гурту. У листопаді 2022 року Judas Priest ввели до Зали слави рок-н-ролу. Наймасштабніші платівки тих років досі зручно носити на собі: у нас є худі Judas Priest «British Steel» на блискавці з легендарним лезом.

Яким басистом був Ієн Гілл

Гілла часто називають найнепомітнішим учасником Judas Priest, і це водночас правда і найбільший комплімент. Він ніколи не був басистом-зіркою на кшталт Стіва Гарріса з Iron Maiden чи Кліффа Бертона з Metallica, про якого ми нещодавно писали в статті до 40 років пам'яті Кліффа. Його роль була іншою: точність, вага і стабільність, на яких тримається вся музика.

У ранні роки він грав пальцями, а починаючи з «Killing Machine» перейшов на медіатор, що дало басу більш чіткий, атакуючий звук, ідеально вписаний у сталеві рифи Priest. Тривалий час він грав на басах Spector, зокрема на іменній моделі, а для «Jugulator» і «Demolition» використовував п'ятиструнник. На сцені він теж ніколи не тягнув ковдру на себе: спокійний серед бурі, він просто робив свою справу так, ніби інакше й не може бути.

Цікаво, що з роботою над наступним альбомом Гілл, схоже, попрощається не одразу. Judas Priest зайшли в студію в лютому 2026 року, і він зазначав, що з записом басових партій для нової платівки впорається, а от закінчити європейський тур був уже не впевнений. Тож є шанс, що в дискографії гурту з'явиться ще один альбом з його басом.

Хто замінить Ієна Гілла: Девід Рімер

Новим басистом Judas Priest стане Девід «Дейві» Рімер, якого Гілл сам назвав очевидним вибором і чудовим басистом. Рімер уже допоміг гурту в складний момент, коли замінив Гілла на тому самому лондонському концерті 21 вересня. Офіційно він приєднається до Priest із початку туру 2027 року.

Рімер народився в Ліверпулі і почав грати на басу в одинадцять років і вчився, підграючи під записи Queen, Uriah Heep, Led Zeppelin і Deep Purple. У 90-х він переїхав до Лондона і грав з Zodiac Mindwarp & the Love Reaction. З 2013 року він басист Uriah Heep: спершу підміняв хворого Тревора Болдера, а після його смерті став постійним учасником і записав з гуртом «Outsider» (2014), «Living the Dream» (2018) і «Chaos & Colour» (2023). Uriah Heep уже повідомили, що Рімер продовжить грати з ними у 2026 році та на концертах 2027-го, де дозволить графік.

Найкращий аргумент на його користь полягає в старій дружбі з Priest. На початку 2000-х Рімер грав у лондонському кавер-гурті Metalworks разом з нинішнім гітаристом Priest Річі Фолкнером і колишнім барабанщиком гурту Лесом Бінксом, а з 2022 року вони з Фолкнером разом грають в Elegant Weapons. Серед своїх басових героїв Рімер називає Джона Ентвісла, Джона Дікона, Тревора Болдера, Боба Дейслі і Ніла Мюррея. Тож у Judas Priest приходить не випадковий сесійник, а людина, яка давно стала своєю.

Що далі для Judas Priest

Останній студійний альбом «Invincible Shield» вийшов 8 березня 2024 року і дебютував на другому місці британського чарту та на 18-му в США. Гурт уже працює над наступною платівкою, і, за словами самого Гілла, вона може вийти в 2027 році, орієнтовно навесні. Тур 2027 року стане першим, де Priest вийдуть на сцену з новим басистом.

Склад тепер виглядає так: Роб Галфорд, Річі Фолкнер, Скотт Тревіс, Гленн Тіптон (який через хворобу вже кілька років обмежено виступає наживо, а в турах його підміняє продюсер Енді Снеп) і Девід Рімер. Для гурту, якому в цьому році виповнилося 57 років, це означає нову главу, але без людини, яка була з ним майже з першого дня.

Ми щиро бажаємо Ієну Гіллу здоров'я, спокійних років з родиною і дякуємо за всі ті рифи, на яких виросли покоління металістів. Без нього Judas Priest уже не будуть тими самими, але те, що він збудував за 57 років, точно нікуди не подінеться.

Мерч Judas Priest на Rockway.biz

На Rockway.biz зібрано понад вісімдесят позицій Judas Priest, і в них уся історія гурту, яку Ієн Гілл творив разом з колегами. Для свіжого періоду є лонгслів Judas Priest «Invincible Shield», що світиться в темряві, а також ткана й наспинна нашивки з тією ж обкладинкою. Класику представляють худі «British Steel» і «Defenders of the Faith», шарф «British Steel», нашивки «Hell Bent for Leather», «Screaming for Vengeance» і наспинна «Birmingham», подарункова табличка «Painkiller», шапки, бандани, напульсник і стікерпак з обкладинками альбомів.

Більшість позицій зараз закінчується, тож якщо давно хотів щось з Priest, краще не відкладати. Усі товари гурту зібрані на сторінці Judas Priest на Rockway.biz, а доставка по Україні займає 2–3 дні.

Мерч для шанувальників важкого металу завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz