Роберт Трухільо - басист, який прожив у Metallica довше за всіх

Роберт Трухільо є басистом Metallica з 24 лютого 2003 року і найдовше в історії гурту займає це місце, довше, ніж Кліфф Бертон і Джейсон Ньюстед разом узяті. До Metallica він встиг стати однією з облич каліфорнійського кросоверу в Suicidal Tendencies, придумати фанк-метал проект Infectious Grooves і кілька років грати з Оззі Осборном. 23 жовтня Трухільо виповнюється 62 роки, а в цей самий час Metallica грає резиденцію в лас-вегаській Sphere і готується до листопадових концертів, де на розігріві будуть ті самі Suicidal Tendencies, тепер уже з його сином на басу. Розповідаємо, як хлопець із Калвер-Сіті, який мріяв грати як Джако Пасторіус, опинився в найбільшому метал-гурті світу, чим особлива його гра і що він робить зараз.

Дитинство в Каліфорнії: соул, Джако і хеві-метал

Роберт Трухільо народився 23 жовтня 1964 року в Санта-Моніці, Каліфорнія, і виріс у сусідньому Калвер-Сіті. Його повне ім'я звучить як Роберто Агустін Мігель Сантьяго Самуель Трухільо Веракрус, а коріння в нього мексиканське й індіанське. Музику в домі задавала мама: вона любила соул і фанк, тож маленький Роберт ріс на Марвіні Геї, Джеймсі Брауні та Sly and the Family Stone.

Справжнім героєм дитинства став Джако Пасторіус, джазовий басист, який перевернув уявлення про те, що взагалі може робити бас-гітара. Саме через Джако Трухільо захопився джаз-ф'южном і фанком. Але паралельно він грав у підліткових гуртах на вечірках у дворах, де звучали кавери Black Sabbath, Оззі Осборна, Rush і Led Zeppelin. У 19 років Роберт пішов до джазової школи, плануючи стати студійним музикантом, але любов до року й металу так і не відпустила.

Ця суміш і стала його фірмовим стилем: джазова техніка, фанковий грув і повна готовність грати найважчу музику.

Suicidal Tendencies та Infectious Grooves: кросовер і фанк-метал

У Suicidal Tendencies Трухільо прийшов близько 1989 року, замінивши басиста Боба Гіткоута. На альбомі «Controlled by Hatred/Feel Like Shit...Déjà Vu» (1989) його ще вказали під прізвиськом Stymee. Далі він записав з гуртом «Lights...Camera...Revolution!» (1990), «The Art of Rebellion» (1992), «Still Cyco After All These Years» (1993) і «Suicidal for Life» (1994). Його слеп і фанкові партії стали важливою частиною звучання каліфорнійського кросоверу. У нас є мерч Suicidal Tendencies: нашивки й значки з черепом і логотипом.

Саме з Suicidal Tendencies Трухільо вперше по-справжньому познайомився з Metallica: гурт розігрівав їх у турі Nowhere Else to Roam 1993 року і на фестивальному турі Shit Hits the Sheds 1994-го. Ніхто тоді не думав, що через десять років басист розігріву стане частиною хедлайнера.

Suicidal Tendencies тих років були дуже незвичним гуртом для метал-сцени. Вокаліст Майк М'юїр вийшов з панк- і скейт-культури Венісу в Лос-Анджелесі, і гурт постійно балансував між хардкором, трешем і фанком. Для басиста з джазовою освітою це був ідеальний полігон: тут треба було і швидко рубати, і розгойдувати ритм так, щоб під нього хотілося стрибати, а не лише трясти головою. На нашу думку, саме партії Трухільо в Suicidal найкраще показують, як можна поєднати слеп з металом і не звучати при цьому як фанк-гурт, що випадково заблукав на треш-фестиваль.

Паралельно з вокалістом Suicidal Майком М'юїром Трухільо зібрав фанк-метал проект Infectious Grooves. Там його слеп і фанкові ходи розкривалися повністю. Дебют «The Plague That Makes Your Booty Move... It's the Infectious Grooves» вийшов 1991 року, далі були «Sarsippius' Ark» (1993), «Groove Family Cyco» (1994), «Mas Borracho» (1999) і пізніший «Year of the Cycos» (2008). Для фанатів, які знають Трухільо лише з Metallica, ці платівки стають справжнім відкриттям: там чути, наскільки він фанковий музикант за природою. Музика Infectious Grooves навіть потрапила в Голлівуд, у саундтрек комедії «Encino Man» (1992), а пізніше вийшли концертні записи «Funk It Up – Live in France 1995» (2010) і «Mad Mad Muir Musical Tour» (2011).

Оззі Осборн, Black Label Society і сайд-проекти

У 1996 році Трухільо отримав запрошення до гурту Оззі Осборна. Він став співавтором кількох пісень на альбомі «Down to Earth» (2001) і зіграв на концертному «Live at Budokan» (2002). Менш приємна сторінка цієї співпраці стосується перевидань 2002 року «Blizzard of Ozz» (1980) і «Diary of a Madman» (1981): Трухільо переписав на них басові партії Боба Дейслі, після того як той заявив, що не отримував належних роялті. Фанати досі сперечаються про ці версії, хоча до самого Трухільо як до виконавця питань зазвичай немає.

Кредит Трухільо також з'явився на «Patient Number 9» (2022), одному з останніх альбомів Оззі. 5 липня 2025 року Принц Темряви востаннє вийшов на сцену в Бірмінгемі на концерті «Back to the Beginning», де серед хедлайнерів була й Metallica, а 22 липня 2025 року Оззі Осборна не стало.

Поруч з Оззі завжди був Закк Вайлд, і на початку 2000-х він покликав Трухільо зіграти кілька концертів з Black Label Society; басист значиться і на альбомі «1919 Eternal» (2002). Того ж 2002 року Трухільо зіграв на сольних «Degradation Trip» і «Degradation Trip Volumes 1 & 2» Джеррі Кантрелла з Alice in Chains, а саме під час цих сесій почав користуватися власною системою нотації.

Були й експерименти. У 1997 році він записався на сольному альбомі гітариста Judas Priest Ґленна Тіптона «Baptizm of Fire», а наприкінці 90-х разом з Бенджі Веббом зібрав експериментальну супергрупу Mass Mental, яка випустила «How to Write Love Songs» (1999) і концертний «Live in Tokyo» (2001), після чого розпалася.

Як Трухільо потрапив у Metallica

17 січня 2001 року з Metallica пішов Джейсон Ньюстед, і гурт залишився без басиста в найважчий період своєї історії. Альбом «St. Anger» записували без постійного басиста: формально Трухільо значиться в кредитах, але на самій платівці не грає. Ці два роки стали для гурту найважчими за всю історію: внутрішні конфлікти, тиск лейблу й особисті проблеми учасників так само потрапили на плівку документалістів. Коли запис закінчився, Metallica влаштувала прослуховування, яке тривало близько трьох місяців, і 24 лютого 2003 року офіційно оголосила нового учасника.

Увесь процес потрапив у документальний фільм «Metallica: Some Kind of Monster», прем'єра якого відбулася на фестивалі «Санденс» у січні 2004 року. Одна з найвідоміших сцен: Трухільо дізнається, що гурт пропонує йому аванс у мільйон доларів, щоб він одразу відчув себе повноправним учасником. Цю сцену в нашому офісі переглядали стільки разів, що фраза про мільйон давно стала внутрішнім мемом на кожну розмову про премії.

Для Metallica Трухільо став четвертим басистом в історії після Рона Макговні, Кліффа Бертона, який трагічно загинув у 1986-му, про якого ми розповідали в статті до 40 років пам'яті Кліффа, і Джейсона Ньюстеда з його непростою історією в гурті. Трухільо приніс у гурт те, чого там давно бракувало: спокій, повагу до колег і енергію людини, яка щиро радіє кожному концерту.

Двадцять три роки в Metallica: альбоми, тури, Зала Слави

Перший студійний альбом Metallica, на якому справді грає Трухільо, «Death Magnetic», вийшов 12 вересня 2008 року (у Британії через витік на два дні раніше). Після спірного «St. Anger» платівку зустріли як повернення до трешевого коріння, і бас Трухільо там чути значно виразніше, ніж на багатьох попередніх записах гурту.

4 квітня 2009 року Metallica ввели до Зали слави рок-н-ролу. Разом з діючим складом церемонію пройшли й колишні басисти Джейсон Ньюстед і посмертно Кліфф Бертон, тож на одній сцені опинилися всі «покоління» басистів гурту. Далі був експериментальний «Lulu» з Лу Рідом (2011), EP «Beyond Magnetic» (2011), фільм «Metallica: Through the Never» (2013) і «Hardwired... to Self-Destruct», що вийшов 18 листопада 2016 року.

У 2020-му гурт випустив концертний «S&M2» з симфонічним оркестром Сан-Франциско, а 14 квітня 2023 року вийшов останній на сьогодні студійний альбом «72 Seasons». Назва означає перші 18 років людського життя, які, за словами Гетфілда, формують нас назавжди. «Hardwired... to Self-Destruct» вийшов подвійним альбомом, а «72 Seasons» триває понад сімдесят хвилин, тож у Трухільо на цих записах вистачило простору і для важких, і для грувових партій. Тур M72 World Tour стартував 27 квітня 2023 року в Амстердамі і став одним з найбільших в історії гурту. Свою позицію в Metallica Трухільо давно підтвердив: сьогодні він басист, який пробув у гурті найдовше. У 2026 році тур продовжився європейською частиною, яка стартувала 9 травня в Афінах і завершилася 5 липня в Лондоні, а з 1 жовтня Metallica грає резиденцію з 24 концертів у лас-вегаській Sphere. На наших банданах з обкладинками є й найсвіжіша, бандана Metallica «72 Seasons».

Окремої згадки заслуговують його соло-виступи. На турі Madly in Anger with the World 2004 року Трухільо грав розгорнуте соло «Jungle Essence», і це був момент шоу, коли весь стадіон чув, наскільки широкий у нього музичний кругозір: від джазу до фанку і назад до металу.

Стиль гри і інструменти Роберта Трухільо

Трухільо грає переважно пальцями, лише іноді беручи медіатор. Його впізнають за потужними басовими акордами, флажолетами в акордах і слепом, який він найбільше використовував у Suicidal Tendencies та Infectious Grooves. Для Metallica він адаптував цю техніку до трешевої щільності, але фанкова ритміка все одно прослизає, особливо на концертах. Тим, хто, навпаки, без медіатора не уявляє гри, радимо заглянути в наш розділ медіаторів, там є й набори з символікою гуртів.

З Metallica Трухільо грає переважно на бас-гітарах Warwick Streamer, чотири- і п'ятиструнних, а його іменна модель Streamer вийшла у березні 2010 року. У його арсеналі також п'ятиструнні Fernandes Gravity зі звукознімачами EMG, іменна модель Sonus RT від Zon Guitars, а в ранні роки Tobias, ESP і Music Man. З Оззі та Black Label Society він часто грав на Fender Precision. Підсилювачі Ampeg, струни Dunlop Icon з іменної серії 2010 року.

На педалборді в нього стоять Electro-Harmonix Q-Tron (звідки ті самі «квакаючі» фанкові звуки), Tech 21 SansAmp Bass Driver DI, Tech 21 XXL, MXR M-135 SmartGate, вау-педаль Morley і октавер Boss OC-2. Для басистів, які хочуть звучати як Трухільо, це майже готовий список покупок, хоча головне, звісно, у руках.

Цікаво порівняти його з попередниками. Кліфф Бертон грав на басі майже як на соло-гітарі, з дисторшном, вау-педаллю і власними інструменталами. Джейсон Ньюстед, навпаки, був класичним треш-басистом з медіатором, який щільно ліг під рифи Гетфілда. Трухільо поєднав обидва підходи: на записах він тримає фундамент, а на сцені додає грув, акорди й фанкові прикраси, яких у Metallica до нього не було. Ще одна особливість, яку відзначають усі, хто бачив гурт наживо: Трухільо майже ніколи не стоїть на місці, низько присідає з інструментом і рухається по сцені, ніби продовжує грати в каліфорнійському скейт-парку 80-х.

Джако, родина і Трухільо сьогодні

Найбільший позамузичний проект Трухільо пов'язаний з його героєм. Він продюсував документальний фільм «Jaco» про Джако Пасторіуса, знятий Стівеном Кіджаком і Полом Маршаном. У 2014 році стрічка стала офіційним фільмом Record Store Day і вийшла в листопаді того ж року. Ба більше, Трухільо володіє легендарним безладовим Jazz Bass 1962 року, на якому грав Джако, відомим як «Bass of Doom».

Дружина Роберта Хлоя займається візуальним мистецтвом: на одному з його басів вона випалила ацтекський календар. Їхній син Тай пішов слідами батька. Він грає на басу в треш-гурті OTTTO, а з 2021 року і в Suicidal Tendencies, тобто займає те саме місце, яке колись займав тато.

Квітень 2026 року подарував фанатам рідкісну сцену. На Coachella під час виступу Suicidal Tendencies у другий вікенд на сцену вийшов Трухільо, і вони з Таєм удвох зіграли на басах «Lovely» та «I Saw Your Mommy». Відео розлетілося мережею, і в нашому робочому чаті того дня, здається, ніхто не працював, поки всі не передивилися його по кілька разів. Схожа сцена вже була у вересні 2023-го в Аризоні, коли Suicidal розігрівали Metallica.

Зараз Трухільо разом з Metallica грає резиденцію в Sphere, а 19 листопада в Mohegan Sun Arena в Коннектикуті Metallica виступить із Suicidal Tendencies на розігріві (на другому концерті 21 листопада гостями будуть Spiritbox). Тобто в один вечір на одній сцені вийдуть і батько, і син, кожен зі своїм гуртом. Ми чекаємо на відео з цього вечора не менше, ніж на новий альбом. Цього ж року Трухільо з'явився і на сольному альбомі гітариста Джо Голмса. Усі речі гурту, з яким він провів понад двадцять років, зібрані на сторінці Metallica на Rockway.biz.

Мерч Metallica, Suicidal Tendencies та Оззі на Rockway.biz

Іменного мерчу Роберта Трухільо на Rockway.biz немає, зате є все, що пов'язано з його гуртами. Metallica є одним з найбільших розділів нашого каталогу, понад 360 позицій: футболки «Master of Puppets», «...And Justice for All», «Ride the Lightning», худі, бандани з обкладинками від «Kill 'Em All» до «72 Seasons», бейсболки, напульсники M72 і нашивки. Для щоденного носіння радимо почати з класики, наприклад футболки Metallica «...And Justice for All».

Чому варто замовляти в нас? Rockway.biz є найбільшим рок-магазином в Україні: понад 10 000 товарів і мерч 500+ гуртів. Середня оцінка магазину 4,9 з 5 при більш ніж 2300 відгуках, доставка по Україні займає 2-3 дні, відправляємо і за кордон, гарантія на товар 14 днів. Футболки друкуємо шовкотрафаретом пластизольними фарбами EU, тож принт не тріскається і не вигорає після прання; чому це важливо, пояснили в статті про шовкотрафаретний друк. Ми самі носимо ці речі роками й радимо так, як порадили б другу.

Цікаві факти та часті питання про Роберта Трухільо

Кілька фактів наостанок. Перший запис Трухільо з Suicidal Tendencies вийшов під прізвиськом Stymee. Іменна серія струн Dunlop Icon і іменна модель Warwick Streamer з'явилися в одному й тому ж 2010 році. До Зали слави рок-н-ролу Трухільо ввели разом з обома своїми попередниками, Джейсоном Ньюстедом і посмертно Кліффом Бертоном. А продюсуючи фільм про Джако, він не просто віддав данину кумиру, а став власником його найвідомішого інструменту. Мало хто з метал-музикантів настільки буквально продовжує історію свого героя.

Що за фільм «Jaco» продюсував Трухільо?

«Jaco» є документальним фільмом про джазового басиста Джако Пасторіуса, кумира Трухільо з дитинства. Режисерами стали Стівен Кіджак і Пол Маршан. У 2014 році стрічка стала офіційним фільмом Record Store Day і вийшла в листопаді.

Скільки років Роберту Трухільо?

Роберт Трухільо народився 23 жовтня 1964 року в Санта-Моніці, Каліфорнія. У жовтні 2026 року йому виповнюється 62 роки. Він має мексиканське й індіанське коріння і виріс у Калвер-Сіті.

Коли Роберт Трухільо прийшов у Metallica?

Трухільо офіційно став учасником Metallica 24 лютого 2003 року, після кількамісячних прослуховувань. Він замінив Джейсона Ньюстеда, який пішов з гурту в січні 2001-го. Процес прийняття показано у фільмі «Some Kind of Monster» (2004).

На яких альбомах Metallica грає Трухільо?

Трухільо грає на «Death Magnetic» (2008), «Lulu» з Лу Рідом (2011), EP «Beyond Magnetic» (2011), «Hardwired... to Self-Destruct» (2016), концертному «S&M2» (2020) і «72 Seasons» (2023). На «St. Anger» (2003) він значиться в кредитах, але не грає.

У яких гуртах грав Роберт Трухільо до Metallica?

До Metallica Трухільо грав у Suicidal Tendencies (з 1989 року), заснував фанк-метал проект Infectious Grooves, з 1996-го виступав і записувався з Оззі Осборном, грав з Black Label Society та на сольних альбомах Джеррі Кантрелла і Ґленна Тіптона.

Чому Трухільо отримав мільйон доларів при вступі в Metallica?

Metallica запропонувала Трухільо аванс у мільйон доларів, щоб він з першого дня почувався повноправним учасником, а не найманим музикантом. Цю розмову показано у фільмі «Some Kind of Monster» (2004), і вона стала однією з найвідоміших сцен в історії гурту.

Хто син Роберта Трухільо?

Його син Тай Трухільо теж басист. Він грає в треш-гурті OTTTO, а з 2021 року в Suicidal Tendencies, де колись грав його батько. У квітні 2026 року вони разом виступили на Coachella.

На якому басу грає Роберт Трухільо?

З Metallica Трухільо грає переважно на Warwick Streamer, зокрема на іменній моделі 2010 року. Також використовує Fernandes Gravity, іменний Zon Sonus RT і підсилювачі Ampeg. Він володіє легендарним Jazz Bass Джако Пасторіуса «Bass of Doom».

Мерч топових гуртів завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz.