Стіву ДіДжорджіо 59! Безладовий бас, який змінив звучання екстремального металу

7 листопада 2026 року Стіву ДіДжорджіо, басисту Death, Testament і Sadus, виповнюється 59 років. Мало хто з музикантів так сильно вплинув на роль баса в металі: саме ДіДжорджіо вважають першим, хто приніс безладову бас-гітару в хеві та екстремальний метал. За понад сорок років на сцені він записався більш ніж на 50 альбомах, від класики Death до сесійної роботи з Megadeth, і майже всюди його бас звучить не як фон, а як окремий голос. Розповідаємо, звідки взявся цей стиль, чим безладовий бас відрізняється від звичайного і які записи варто послухати, щоб зрозуміти феномен ДіДжорджіо.

Хто такий Стів ДіДжорджіо

Стів ДіДжорджіо народився 7 листопада 1967 року у Вокігані, штат Іллінойс, а музична кар'єра почалася в Каліфорнії. У 1984 році він став одним із засновників треш-гурту Sadus, з яким пізніше записав «Swallowed in Black» (1990), «A Vision of Misery» (1992) і «Elements of Anger» (1997). Уже на тих платівках стало зрозуміло: цей басист не збирається просто дублювати гітарні рифи.

Справжню славу принесла співпраця з Чаком Шульдінером. ДіДжорджіо зіграв на двох альбомах Death, «Human» (1991) та «Individual Thought Patterns» (1993), які сьогодні вважають еталоном технічного дез-металу. Згодом він повернувся до Чака в проєкті Control Denied, де Шульдінер шукав поєднання дезу з класичним хеві-металом.

Список гуртів, з якими грав ДіДжорджіо, виглядає як енциклопедія металу:

• Testament: «The Gathering» (1999), «Brotherhood of the Snake» (2016), «Titans of Creation» (2020), «Para Bellum» (2025);
• Iced Earth: «Horror Show» (2001);
• Autopsy, Obituary (європейський тур 2010 року), Charred Walls of the Damned, Vintersorg, Soen, Obscura;
• Себастьян Бах, ексвокаліст Skid Row: альбом «Angel Down» (2007);
• Megadeth: сесійна робота над «The Sick, the Dying... and the Dead!» (2022).

Сьогодні Стів знову грає в Testament, а паралельно веде власні проєкти, зокрема Quadvium, про який розповімо нижче.

Безладовий бас: що це і чому в металі це майже виклик

Безладовий бас (fretless) є бас-гітарою, на грифі якої немає металевих порожків-ладів. На звичайному басі досить притиснути струну між двома ладами, і нота прозвучить точно. На безладовому висоту звуку визначає лише те, куди саме впав палець, тож помилка на кілька міліметрів одразу чути як фальш.

Натомість інструмент дає те, чого не може звичайний бас. Звук стає м'якшим, «співучішим», з характерним гудінням, схожим на контрабас або людський голос. Між нотами можна плавно ковзати, робити глісандо і вібрато, як скрипаль, а атака звучить менш клацаюче. Саме тому fretless так любили джазові та ф'южн-басисти: Жако Пасторіус, Стенлі Кларк, Мік Карн.

У важкій музиці все складніше. Метал вимагає швидкості, щільності і чіткості, а безладовий бас на перший погляд протилежний цьому: він «розмазує» ноти і пробачає неточності ще менше, ніж звичайний. Тож коли наприкінці 80-х ДіДжорджіо почав грати швидкий треш і дез на інструменті без ладів, це виглядало майже божевіллям. Пізніше він сам згадував, що в ранні часи fretless у металі був рідкістю, а зараз молоді музиканти розповідають йому, що перейшли на безладовий бас саме через нього.

Звідки взявся стиль ДіДжорджіо

Шлях до безладового баса в ДіДжорджіо почався з контрабаса. У шкільному оркестрі він грав на акустичному контрабасі з самим лише підручником для початківців, і саме тому, за його словами, перехід на fretless пізніше пройшов майже непомітно. Електричну бас-гітару йому показав інший басист оркестру, і спершу Стів обрав її саме тому, що з ладами було простіше вчитися.

Серед своїх впливів він називає металістів і рокерів Стіва Гарріса з Iron Maiden, Гізера Батлера з Black Sabbath, Ґедді Лі з Rush і Кріса Сквайра з Yes. Але паралельно ДіДжорджіо фанатів від ф'южну, і багато його героїв там грали на безладових басах. Для нього це стало справжнім осяянням: а що, коли перенести цю виразність у метал?

Перший безладовий бас Стів зробив собі сам. Він хотів Rickenbacker без ладів і без позначок на грифі, але фірма таких на замовлення не робила. Тож ДіДжорджіо взяв копію Fender Precision, поставив на неї безладовий гриф від Jazz Bass, звукознімачі Bartolini і міст Badass. Цей саморобний інструмент він використав на «A Vision of Misery» Sadus, «Fiend for Blood» Autopsy та «Individual Thought Patterns» Death.

Цікаво, що на «Human» основним інструментом, за словами самого Стіва, був звичайний ладовий Rickenbacker 1981 року. Тож якщо хочете почути класичний безладовий ДіДжорджіо в Death, вмикайте насамперед «Individual Thought Patterns». Сам Стів, до речі, як приклад свого fretless-звучання радить бас-партію після гітарного соло в пісні «The Philosopher».

Техніка гри: інтонація на межі і «неfretless» звук

Головна риса техніки ДіДжорджіо полягає в тому, що він грає на безладовому басі як на звичайному, але з виразністю безладового. Він переважно грає пальцями, проте використовує і великий палець, і медіатор, а також слеп і теппінг, тобто намагається задіяти всі можливі способи звукодобування.

Інтонацію Стів описує як гру «на самій межі»: інколи це звучить чудово, інколи кисло, і саме в цьому живий характер його партій. Фірмовими прийомами стали виразні глісандо та слайди між нотами. Тут він згадує вплив Міка Карна з гурту Japan, фолк-рок басиста Дейва Пегга з Fairport Convention і Jethro Tull, а також близькосхідної та індійської вокальної та інструментальної музики.

Парадоксально, але з роками ДіДжорджіо свідомо рухався до максимально «неfretless» звучання: щоб бас на швидких партіях не розпливався, а тримав чіткість, при цьому зберігаючи гнучкість безладового інструмента. Він використовує круглоплетені струни Rotosound калібру 105-35 і стрій з верхньою струною до (C), а гриф воліє ебеновий.

Ще один важливий момент стосується підходу до самих пісень. Працюючи над матеріалом Death, Стів свідомо робив протилежне до очікуваного: уникав звичних ходів і замість того, щоб повторювати гітарний риф, вибудовував власні контрапунктні лінії. Саме тому бас на цих альбомах звучить як окремий інструмент, а не як підкладка під гітари.

Чому бас у металі «зник» і як ДіДжорджіо його повернув

ДіДжорджіо має чітку позицію щодо долі баса в метал-продакшні. У 2025 році він говорив, що альбом Metallica «...And Justice for All» став «знаменитим прикладом» того, як бас фактично вимкнули в міксі, і що в 90-ті ця тенденція тільки посилилася. Як басиста його це відверто дратувало.

Його відповідь була простою: грати агресивніше і навіть нахабніше, щоб у звукорежисерів не залишилося виправдань ховати бас. Безладовий інструмент з його гудінням і слайдами тут став ідеальною зброєю, бо його неможливо сплутати з гітарою. Як Metallica самі колись дійшли до свого найважчого періоду, ми розповідали в статті Metallica «Ride the Lightning»: історія легендарного альбому.

Сьогодні безладовий бас став помітною частиною технічної дез-сцени, від Cynic та Atheist до Obscura і Beyond Creation, а ДіДжорджіо з Тесселінгом згадують як тих, хто проклав цю дорогу. Про інший ключовий альбом мелодійного і технічного дезу початку 90-х читайте в матеріалі Carcass «Heartwork»: історія альбому 1993 року.

Інструменти ДіДжорджіо: від саморобки до сигнатурного Ibanez

За кар'єру через руки ДіДжорджіо пройшло чимало незвичних басів. Окрім першої саморобки, він роками грав на зеленому п'ятиструнному безладовому ESP, який використовував найчастіше, і на Carvin BB75F, теж п'ятиструнному fretless, який ціниться за особливий тембр. Є в нього і кастомний ESP з двома грифами: ладовим і безладовим.

Окрема історія пов'язана з басами майстерні Thor Bass: безладовий Mjolnir, перероблений з п'ятиструнного на триструнний, шестиструнний безладовий і семиструнний ладовий Freyja. Зараз Стів є ендорсером Ibanez, а у 2023 році вийшла його сигнатурна модель Ibanez SDGB1. Основний підсилювач EBS Fafner.

Сам ДіДжорджіо оцінює, що приблизно 80% його записаної музики зіграно на безладовому басі. Улюбленим прикладом свого fretless-звучання він називає пісню «Sharpen Your Mind Tools» шведів Vintersorg з альбому «A Focusing Blur», зіграну на тому самому Carvin.

Quadvium: два безладових баси в одному гурті

У 2019 році ДіДжорджіо разом з нідерландським басистом Єроном Паулем Тесселінгом, ще одним піонером fretless у металі, заснував Quadvium. Ідея виглядає майже як виклик: два безладових баси в одному гурті. При цьому це не дуель і не змагання віртуозів, а прогресивна музика, де дві басові лінії переплітаються одна з одною. У міксі ДіДжорджіо звучить у лівому каналі, а Тесселінг у правому, тож у навушниках легко простежити, хто що грає.

Дебютний альбом гурту «Tetradōm» вийшов у 2025 році. У тому ж році Стів записав з Testament альбом «Para Bellum», а наприкінці 2025-го погодився записати бас як сесійний музикант для нового альбому канадців Obliveon. У свої майже шістдесят ДіДжорджіо працює, мабуть, більше, ніж більшість молодих басистів.

Megadeth: як ДіДжорджіо тричі відмовив Мастейну

У 2021 році Дейв Мастейн зателефонував ДіДжорджіо з пропозицією замінити звільненого Девіда Еллефсона. Стів, за його словами, відмовив тричі. Зрештою він погодився записати партії в Теннессі для альбому «The Sick, the Dying... and the Dead!» (2022), але постійним учасником не став: ділити час між Megadeth і Testament здавалося йому нечесним щодо обох гуртів.

На заголовній пісні альбому прозвучала безладова партія, і для Megadeth це було новинкою. Стів згадував, що Мастейн у студії був розслабленим і відкритим до його ідей. Відтоді ДіДжорджіо може похвалитися тим, що записувався і з Megadeth з «великої четвірки» трешу, і з Testament, які завжди йшли з нею пліч-о-пліч.

Мерч гуртів ДіДжорджіо на Rockway.biz

На Rockway.biz можна зібрати мерч майже всієї «дискографії» Стіва ДіДжорджіо. Для фанатів технічного дезу головна сторінка, звісно, Death: «Human» та «Individual Thought Patterns» з їхніми обкладинками давно стали класикою метал-гардеробу. Шанувальники треш-металу знайдуть своє на сторінках Testament і Megadeth.

Для любителів старої школи дез-металу є Obituary та Autopsy, а для тих, хто пам'ятає ДіДжорджіо в Iced Earth, сторінка Iced Earth. Зібрати все це на одну косуху чи жилетку легко з розділом нашивок, а для музикантів у нас є ще й медіатори, хоча ДіДжорджіо, як ми пам'ятаємо, здебільшого грає пальцями.

Чому брати мерч саме в нас? Ми самі виросли на «Human» і «The Gathering», тож радимо як свої своїм, а не як продавець покупцю. Rockway.biz є найбільшим рок-магазином в Україні: понад 10 000 товарів, мерч понад 500 гуртів і брендів, рейтинг 4,9 з понад 2300 відгуків. Принти на футболках наносимо шовкотрафаретом пластизольними фарбами EU, тому вони не тріскаються і не вигорають. Доставка по Україні займає 2-3 дні, є відправка за кордон, а на кожен товар діє гарантія 14 днів.

Часті питання

Скільки років Стіву ДіДжорджіо?

Стів ДіДжорджіо народився 7 листопада 1967 року у Вокігані (штат Іллінойс, США). 7 листопада 2026 року йому виповнюється 59 років.

У яких гуртах грав Стів ДіДжорджіо?

ДіДжорджіо є співзасновником Sadus, грав у Death, Testament, Iced Earth, Control Denied, Autopsy, Charred Walls of the Damned, Vintersorg, Soen та багатьох інших. Як сесійний музикант записав бас для альбому Megadeth «The Sick, the Dying... and the Dead!» (2022), а у 2010 році гастролював Європою з Obituary. Загалом він грав більш ніж на 50 альбомах.

Чим безладовий бас відрізняється від звичайного?

На безладовому (fretless) басі немає металевих ладів на грифі, тому висоту ноти визначає лише точне положення пальця. Це вимагає ідеального слуху, але дає м'якший, «співучий» звук, плавні глісандо і вібрато, недоступні на звичайному басі.

На яких альбомах Death грав ДіДжорджіо?

Стів ДіДжорджіо зіграв на двох альбомах Death: «Human» (1991) та «Individual Thought Patterns» (1993). Свій саморобний безладовий бас він використав саме на «Individual Thought Patterns», а на «Human», за його словами, основним був ладовий Rickenbacker.

Чи грає ДіДжорджіо зараз у Testament?

Так, Стів ДіДжорджіо грає в Testament і записав з гуртом альбом «Para Bellum» (2025). Паралельно він веде проєкт Quadvium з другим безладовим басистом Єроном Паулем Тесселінгом.

Мерч для металхедів, які чують у музиці не лише гітари, завжди можна знайти на нашому сайті Rockway.biz.